Як впоратися з підлітком?

Підлітковий період, що охоплює вік від 11 до 17 років, характеризується кардинальними зміни дитячої психології. Більшість батьків з побоюванням очікують настання цього віку у своїх дітей. Головне завдання батьків - не позбудеться контакту і взаєморозуміння з дитиною, а також уникати непродуктивних конфліктів. Причому не можна забувати про необхідність бути вимогливими в певних моментах, щоб уникнути безлічі проблем в майбутньому. Таким чином, виховання підлітка перетворюється на своєрідне лавірування і постійний пошук "золотої середини". Однак, не завжди батьки мають сили і можливості самостійно справлятися з труднощами перехідного віку. У такому випадку може допомогти підлітковий психолог, адже часом підлітку простіше довіритися сторонній людині, ніж своїм занадто упередженим і необ'єктивним батькам.

Звичайно, найближчі люди для підлітка - це батьки, які повинні докласти всіх зусиль для того, щоб полегшити своєму чаду проходження такого складного життєвого періоду. Перш за все, слід усвідомити, що підліток - це вже не дитина, а формується особистість, яка знаходиться в активному процесі самоідентифікації. Підліток нагадує тліючий вулкан, який здатний раптово спалахнути. Для більшості підлітків характерні сильні контрасти, як в думках, так і в емоціях. Для багатьох з них світ не має півтонів. Тому вони можуть "вибухнути" без видимої причини. Все це пояснюється швидким зростанням, фізичним розвитком, гормонами і невмінням стримувати емоції. Спілкуючись з підлітком, батьки повинні це розуміти, проявляючи терпіння і мудрість.

У більшості випадків підлітки, які відчувають будь-які проблеми або невдачі в житті, починають діалог роздратованим тоном, який переходить в крик. Наприклад, певна ситуація в школі може викликати у дитини бурхливу реакцію і тверду впевненість в тому, що цю школу більше відвідувати не варто. Іноді нерозуміння батьків провокує підлітка на заяву на кшталт: "Я йду з дому до друзів". Головна помилка батьків - це перехід на підвищені тони і зайва емоційність. Краще дозвольте підлітку повністю виговоритися і звільнитися від накипіле емоцій. Вислухайте його до кінця, і лише після цього скажіть свою думку. Подібне ставлення продемонструє войовничому підлітку, що ви чуєте його і можете спокійно вести діалог.

Не менш важливо привчити дитину до самоаналізу своїх вчинків, думок і поведінки. Нехай обговорення конфлікту і розбір власних помилок стане звичкою, яка перейде і в доросле життя. Навчити цього можна в спокійному і довірчому діалозі. Батьки повинні тактовно випитати у свого чада, як він опинився в певній ситуації, яка його роль, що їм рухало тощо. Діалог не повинен будується на звинуваченнях і критиці. Так ви тільки відштовхне підлітка. Задавайте навідні запитання, знайдіть разом варіанти вирішення труднощів. Згодом, підліток сам привчитися до самоаналізу.